Святослав Вакарчук: улюблені пісні, що формують творчий шлях

У розмові для подкасту UNZIP музикант зізнався, що деякі композиції, почуті ще в підлітковому віці, стали для нього своєрідними дороговказами. Вони надихали його виходити за звичні рамки та шукати власний стиль.

Серед перших Вакарчук згадав дебютний альбом львівського гурту «Брати Гадюкіни» «Всьо чотко!», який побачив світ 1989 року. Ще школярем він часто слухав пісню «Ой, лихо» з цієї платівки. Також знаковими для себе артист назвав композиції «Ти втретє цього літа зацвітаєш» гурту «Плач Єремії», Train від «Скрябіна» та «Країну мрій» «Воплі Відоплясова».

Окремо музикант відзначив сценічну майстерність фронтмена ВВ Олега Скрипки, наголосивши, що той надзвичайно добре володіє голосом. Особливе місце в серці Вакарчука посідає пісня «Ми помремо не в Парижі» гурту «Мертвий Півень» на вірші поетеси Наталки Білоцерківець — він зізнався, що вона є для нього дуже щемливою. До переліку важливих композицій він також додав Lonely Woman від «Клубу шанувальників чаю».

Із української класики Вакарчук виокремив «Два кольори» та «Рідну мати мою». Він зауважив, що ці пісні знають і співають практично всі українці. «Мені музично цікавіша пісня „Рідна мати моя“. Плюс, можливо, тому, що я час від часу співаю її своїм дітям. Вона мені близька», — поділився артист.

Своєю ж найулюбленішою композицією із «золотої колекції української естради» співак назвав «Черемшину». Цей вибір зайвий раз підкреслює, наскільки глибоко він цінує музичну спадщину, яка формувала його як митця.