Медовий Спас: що можна святити в церкві, а що ні — традиції та заборони
14 серпня українці відзначають Медовий Спас — свято, яке в церковному календарі має назву Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Цього дня розпочинається Успенський піст, а у народі традиційно освячують мед, мак і польові квіти.
У народній традиції Медовий Спас символізує початок збору нового врожаю меду та маку. Свято збігається з початком Успенського посту, який триває два тижні й готує вірян до свята Успіння Пресвятої Богородиці.
До святкового кошика зазвичай кладуть перші дари природи як символ подяки за врожай. Освячують мед і стільники, які уособлюють солодкість життя та працьовитість. Ще один важливий атрибут — так званий маковійчик, букет-оберіг із дозрілими голівками маку, чорнобривцями, волошками, м'ятою, чебрецем, полином та колоссям пшениці. На Медовий Спас також здійснюють мале водоосвячення, тому свято іноді називають «Мокрим Спасом». До храму можна приносити пісну випічку з маком та медом — шулики, коржі чи пироги без м'яса, яєць і молочних продуктів.
Церковні правила чітко визначають, що не підлягає освяченню. Через початок посту не можна святити м'ясні продукти, ковбаси, молочні вироби та яйця. Заборонено освячувати міцний алкоголь, окрім кагору для літургійних потреб. Також до храму не варто приносити гроші, прикраси чи документи — це суперечить духовному змісту свята.
Традиції дня вимагають дотримуватися кількох правил. Прийнято пригощати медом і випічкою сусідів, нужденних та дітей, а також прощати образи. Важкою побутовою роботою, будівництвом чи прибиранням краще не займатися — варто присвятити час молитві й відпочинку. Сварки, лихослів'я та побажання зла іншим у цей день мають особливий негативний вплив. Освячений маковійчик після свята не викидають: його зберігають біля ікон або над вхідними дверима як оберіг оселі протягом року.
