«Табори труднощів» у Китаї: чому батьки платять за дитячу працю на фермах

Літні канікули зазвичай означають відпочинок, подорожі та розваги. У Китаї дедалі частіше обирають інший формат: дитину відправляють у сільську місцевість, де на неї чекають фізична праця, чіткий розпорядок дня і життя без смартфона. Такі програми дістали назву «табори труднощів».

Особливо помітним цей тренд став у 2026 році. Організовують такі табори переважно в сільських районах південно-західних провінцій — Сичуань, Гуйчжоу та Юньнань. Замість звичних табірних розваг діти копають картоплю, рубають дрова, очищають колоди від кори та виконують інші господарські завдання. У частині програм учасники навіть продають те, що зібрали власними руками. Грошей за цю роботу вони не отримують — навпаки, за перебування платять їхні батьки. Десятиденна програма коштує понад 4 тисячі юанів, тобто приблизно 560 доларів, а місяць перебування — понад 10 тисяч юанів, або близько 1,4 тисячі доларів.

Правила в багатьох таборах суворі. У дітей забирають телефони, щоб ті не проводили час у соцмережах та інтернеті, а день заповнюють роботою та запланованими заняттями. Окремі програми мають систему винагород: за виконану роботу нараховують бали, які можна обміняти на побутові речі — наприклад, мило чи туалетний папір. За невиконані завдання передбачені обмеження. Повідомлялося про табори, де дитині, яка не впоралася з роботою, замість звичайного прийому їжі могли дати лише картоплю.

Організатори запевняють батьків, що навантаження добирають так, аби воно не було надмірним. За їхніми словами, мета програм не просто в тяжкій праці, а в тому, щоб показати дітям, скільки зусиль вимагає заробляння грошей і забезпечення повсякденного життя. Відео з таборів набирають популярності в китайських соцмережах. На деяких видно, що діти важко переживають незвичні умови: плачуть, просять батьків забрати їх додому й обіцяють краще вчитися та сумлінніше виконувати домашні завдання. Один з учасників сказав, що готовий займатися чим завгодно, аби більше не працювати на фермі. У частині таборів діти пишуть листи батькам про свої враження та переживання, а працівники надсилають ці листи разом із відео. За словами організаторів, побачене нерідко справляє на дорослих сильне враження, і згодом дехто з них рекомендує такі програми іншим сім’ям.

Досвід батьків різний. Чоловік із провінції Сичуань відправив до табору доньку-школярку. Попри її постійні скарги на умови, батько з подивом помітив, що сама робота на фермі їй сподобалася. Мати із Шанхая відправила семирічну доньку на 10 днів. Після повернення звички дівчинки суттєво не змінилися: вона залишилася перебірливою в їжі та не стала активнішою в побуті. Утім мати все одно залишилася задоволена, бо дитина вийшла зі звичного середовища й побачила зовсім інший спосіб життя.

Популярність «таборів труднощів» викликала дискусію в китайських соцмережах. Частина користувачів підтримує ідею: на їхню думку, сучасні міські діти живуть значно комфортніше за покоління своїх батьків, тож практичне знайомство з фізичною працею може навчити їх більше цінувати те, що вони мають. Інші ставляться критично й непокояться, що надмірна праця та жорсткі умови створюють для дітей зайвий стрес. У дискусіях лунає й питання, чи справді короткочасне перебування у складних умовах здатне надовго змінити поведінку дитини. Попри неоднозначне ставлення, попит на такі табори зберігається: в коментарях під відео користувачі цікавляться умовами участі та запитують, як відправити туди своїх дітей.

Батьки розглядають ці поїздки як спосіб познайомити дітей із фізичною працею та життям у менш комфортних умовах. Вони сподіваються, що досвід допоможе дітям стати самостійнішими, відповідальніше ставитися до обов’язків і більше цінувати те, що вони мають удома. Чи виправдаються ці сподівання, покажуть не табірні відео, а те, як поводитимуться діти через місяці після повернення.