Яйця, м'ясо, молоко, хліб: що восени 2026 року може подорожчати найбільше

Загальна картина осінніх цін залежить від кількох різних чинників. Для частини товарів працює сезонне скорочення пропозиції та витрати на зберігання, для інших — вартість сировини, енергії, пального, логістики та коливання курсу гривні. Найменш передбачуваним залишається вплив війни: удари по енергетичній, транспортній і виробничій інфраструктурі здатні підвищувати витрати підприємств на виробництво, зберігання й доставку. Національний банк у своїх прогнозах також враховує пошкодження інфраструктури та потужностей і можливий дефіцит електроенергії серед ризиків для економіки.

Найбільш відчутне подорожчання цієї осені може чекати на яйця. Після традиційного літнього здешевлення ціни вже рушили вгору. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук прогнозує зростання на 10–15% восени, а взимку тиск може посилитися через сезонне скорочення пропозиції від домашніх господарств, витрати на електроенергію та фасування. За моніторингом «Мінфіну», станом на 14 вересня індекс цін на яйця був на 15,26% вищим, ніж у серпні; це оперативний показник поточних роздрібних цін, а не офіційні дані Держстату за весь вересень. Для прикладу, упаковка яєць «Ясенсвіт» С1 на 10 штук 1 вересня коштувала 64,50 грн, а з 8 вересня — уже 74,75 грн.

М'ясо — ще одна категорія з конкретним осіннім прогнозом. Денис Марчук оцінює можливе зростання приблизно у 10%, головною причиною називаючи збільшення собівартості виробництва, зокрема вартості кормів. Ідеться не про одномоментний стрибок, а про динаміку протягом осені, якщо витрати виробників і далі зростатимуть. Для молочної продукції аграрії теж очікують підвищення: у серпні Марчук прогнозував подорожчання на 5–7% уже наприкінці літа, серед причин — дорожчі комбікорми, енергоносії та інші складові собівартості. Галузь особливо залежить від стабільного електропостачання: молоко потрібно охолоджувати одразу після отримання, а готова продукція вимагає дотримання температурного режиму під час виробництва, транспортування та зберігання, тож проблеми з енергетикою восени можуть додатково збільшувати собівартість.

Хліб дорожчає протягом року, і різкої зміни тенденції восени експерти не очікують. За прогнозом представника Всеукраїнської аграрної ради, якщо нинішня динаміка збережеться, до кінця 2026 року хліб може подорожчати ще приблизно на 10%. Експерти хлібопекарської галузі наприкінці серпня називали схожу цифру — до 10%, — але пов'язували основний ризик не з дефіцитом зерна, а з енергетикою. Удари по окремих логістичних об'єктах самі по собі не повинні спричинити дефіцит хліба, проте серйозні перебої з електропостачанням можуть збільшити витрати виробників. Це пояснює, чому хороший урожай зернових не гарантує дешевого хліба: у кінцевій ціні буханця є не лише зерно та борошно, а й енергія, зарплати, пакування та доставка.

Інша ситуація з овочами. У серпні Інститут аграрної економіки НААН прогнозував сезонне зниження цін на значну частину овочів завдяки масовому надходженню нового врожаю, і цей чинник працює на початку осені: картопля, морква, цибуля, капуста та інші овочі надходять на ринок у великих обсягах, тому пропозиція стримує ціни. Ближче до зими ситуація традиційно змінюється — після завершення масового збору пропозиція скорочується, а до вартості додаються витрати на сортування, транспортування та зберігання. Тому найбільший ризик подорожчання овочів виникає не у вересні, а наприкінці осені та взимку; називати конкретний відсоток зараз передчасно, він залежатиме від фактичного врожаю та запасів. Соняшникова олія та риба можуть змінюватися в ціні, але надійних прогнозів про різке подорожчання саме цієї осені на конкретний відсоток наразі немає. Для олії важливими будуть новий урожай соняшнику, обсяги переробки та ситуація з експортом, а для риби — імпорт і валютний курс, тож у разі ослаблення гривні імпортна продукція може дорожчати.

Головна невідома цієї осені — війна, і саме вона може зробити фактичне подорожчання сильнішим або швидшим, ніж зараз очікують експерти. Найбільший ризик для продовольчого ринку — удари РФ по енергетичній інфраструктурі: пекарні, птахофабрики, молокозаводи, м'ясопереробні підприємства, холодильні склади та овочесховища залежать від стабільного електропостачання. Перехід на резервне живлення збільшує собівартість виробництва та зберігання, а пошкодження транспортної, портової чи складської інфраструктури ускладнює логістику. Водночас неправильно стверджувати, що кожен удар автоматично підвищує ціни на певний відсоток: остаточна вартість залежить від масштабу пошкоджень, тривалості перебоїв, запасів, урожаю та здатності бізнесу адаптуватися. Якщо звести прогнози разом, найбільший ризик подорожчання мають яйця (10–15% восени, і зростання вже почалося), для м'яса йдеться про близько 10% протягом осені, молочна продукція могла додати 5–7% ще наприкінці літа, а хліб — до 10% до кінця року. Овочі на старті осені кандидатами на найбільше подорожчання не виглядають, але ближче до зими сезонна пропозиція скоротиться, і витрати на зберігання зростуть.