Один день війни коштує бюджету $190 млн: Підласа про фінансовий тиск

Виступаючи на щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії, яку Фонд Пінчука провів у Києві 11–12 вересня, голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа порівняла вартість одного дня війни у 2024 і 2026 роках. Якщо два роки тому вона оцінювалася у $140 млн, то тепер сягає $190 млн. За її словами, війна стала настільки дорогою, що власних ресурсів держави вже не вистачає навіть на покриття власної частки витрат.

Підласа нагадала, що ще минулого року внутрішні надходження забезпечували базові військові потреби, зокрема виплати військовослужбовцям, а постачання зброї та боєприпасів на фронт залежало від підтримки партнерів. Цього року ситуація змінилася: міжнародні кошти використовують і для виплати зарплат військовим. За вісім місяців 2026 року видатки на національну безпеку й оборону становили майже $42 млрд без урахування натуральної військової допомоги, тоді як бюджетні надходження та внутрішні запозичення склали лише $39 млрд.

Причини подорожчання війни голова комітету пояснила комплексом чинників: інфляцією, зростанням чисельності особового складу армії, збільшенням виплат сім'ям загиблих військових та зростанням потреби у зброї. Водночас доходи бюджету скорочуються через цілеспрямовані удари по галузях, які їх генерують. Недонадходження від податку на додану вартість — як внутрішнього, так і імпортного — вже оцінюються у $1,35 млрд, причому чверть цієї суми втрачено в серпні. Йдеться про атаки на «зерновий коридор», морські порти та металургійні заводи, які неможливо відновити швидко.

Ситуацію з експортом окреслив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко: близько $40 млрд експортних надходжень перебувають під загрозою через блокаду логістики, переважно у сільському господарстві та металургії. За його словами, уряд разом із міжнародними партнерами працюватиме над диверсифікацією вантажопотоків, але цього буде недостатньо, тож пріоритетом залишається розблокування морської логістики. Старший науковий співробітник Атлантичної ради США Андерс Ослунд вважає економічну ситуацію в Україні катастрофічною саме через неможливість морського експорту, адже 90% товарів, які приносять прибуток, вивозяться Чорним морем. На його думку, тиск на російське судноплавство та нафтопереробні заводи міг би підштовхнути до часткового припинення вогню, а Україні варто виконати свою частину роботи — ухвалити антикорупційне законодавство, щоб Євросоюз міг надати фінансування.

Підласа додала, що Міністерство оборони вже заявило про потребу в додаткових $27 млрд до кінця року, і значна частина цієї суми призначена для закупівлі, розробки та виробництва озброєнь, зокрема для ударів на середню й велику глибину по російських нафтопереробних заводах. Вона також навела дані, що лише за перші шість місяців 2026 року Росія витратила рекордні $123 млрд на війну проти України і виробляє більше ракет і безпілотників, ніж будь-коли від початку повномасштабного вторгнення.

За цими цифрами стоїть проста закономірність: що довше триває війна, то більшу частку власних і залучених ресурсів доводиться спрямовувати на неї, і то менше можливостей залишається для решти економіки. Поки внутрішні надходження залишаються низькими, а військові потреби зростають, питання зовнішньої підтримки та розблокування експортних шляхів перетворюється з дипломатичної теми на умову фінансової стійкості держави.