Риболовля в Україні: які штрафи загрожують за порушення правил

Любительське рибальство на водоймах загального користування в Україні дозволене безкоштовно, однак продавати виловлену рибу заборонено — її можна використовувати лише для власних потреб. Водночас громадяни зобов'язані суворо дотримуватися встановлених правил, адже за деякі порушення передбачена не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність, а також обов'язкове відшкодування збитків, завданих рибному господарству.

Законодавство забороняє використовувати вибухові та отруйні речовини, а також інші заборонені знаряддя лову. Вирушаючи на риболовлю, варто мати при собі документ, що посвідчує особу, та пристрій для вимірювання довжини риби або раків — це допоможе одразу перевірити, чи відповідає вилов установленим мінімальним розмірам. Довжину риби вимірюють від кінчика рила із закритим ротом до початку середніх променів хвостового плавця, а річкових раків — по верхній частині панцира, від умовної лінії між серединою очей до кінця середньої хвостової пластини.

Для різних видів встановлено власні мінімальні розміри: сом європейський — від 80 см; білий амур і товстолоб — від 60 см у дніпровських водосховищах та 40 см в інших водоймах; судак звичайний — від 42 см; лящ і сазан (короп) — 35 см у дніпровських водосховищах і 30 см в інших водоймах; головень і чехоня — 24 см; лин, струмкова форель і рибець звичайний — 20 см. Для плітки та тарані у дніпровських водосховищах дозволено залишати лише особин завдовжки від 18 см, а на інших водоймах таких обмежень немає. Мінімальний допустимий розмір річкових раків становить 11 см у дніпровських водосховищах та 10 см в інших водоймах.

Якщо рибалка випадково спіймав рибу або рака, що не відповідають нормативам, їх необхідно негайно й максимально обережно повернути у водойму, знявши з гачка без травмування. Представників Червоної книги України виловлювати заборонено за будь-яких обставин, незалежно від їхньої довжини чи кількості.

Порушення правил рибальства може обернутися не лише адміністративною, а й кримінальною відповідальністю. Крім того, порушник зобов'язаний компенсувати збитки за кожну незаконно виловлену особину. Сума відшкодування залежить від виду риби: сазан (короп) — 3 706 грн; товстолоб і білий амур — по 3 638 грн; лящ і жерех — по 1 649 грн; лин і головень — по 1 598 грн; синець, чехоня, карась сріблястий та рибець звичайний — по 1 581 грн; плітка, краснопірка і плоскирка — по 1 564 грн. За незаконний вилов річкового рака доведеться сплатити 3 332 грн за кожну особину.

Таким чином, дотримання простих правил — використання дозволених знарядь, перевірка розміру вилову та своєчасне повернення некондиційної риби у водойму — допоможе уникнути значних фінансових втрат і зберегти популяції водних мешканців.