19 вересня 2026: кого вшановує церква і що радили робити предки

Православна церква України за новоюліанським календарем 19 вересня вшановує пам'ять святих мучеників Трохима, Савватія та Доримедонта. Це день, коли згадують про стійкість людей, які не відмовилися від своєї віри навіть під тиском жорстоких гонінь на християн.

За переказами, події відбувалися в IV столітті. Трохим і Савватій відмовилися брати участь у язичницьких святах — за це їх схопили, піддали тортурам і ув'язнили. Трохим помер у в'язниці від перенесених мук, а Савватія обезголовили. Згодом інший християнин, Доримедонт, таємно поховав тіла мучеників. Коли про це стало відомо, його теж схопили, але під час катувань він не зрікся Христа — і був страчений. Усіх трьох за відданість вірі зараховано до лику святих.

До них звертаються з молитвою, у якій просять заступництва, зміцнення у вірі та захисту від ворогів — видимих і невидимих. У ній звучить і прохання про наслідування їхньої мужності.

Поруч із церковною традицією існують і народні вірування. Предки уважно придивлялися до природи цього дня, щоб зрозуміти, якою буде осінь і зима. Дощ віщував теплу осінь, а грім — теплу осінь у поєднанні з холодною зимою. Великий урожай горобини вказував на морози, низький політ птахів — на негоду, а рясне павутиння — знову ж таки на теплу осінь.

Були й побутові застереження. Не радили сваритися, лихословити, конфліктувати, пліткувати, заздрити чи бажати комусь зла. Утримувалися від початку важливих справ і поспішних рішень, не займалися прибиранням — зокрема не вимітали сміття з дому. Не мили й голову: за повір'ям, разом із водою можна було «змити» добробут.

У цих звичаях проступає давня логіка: особливий день спонукав до стриманості, уважності до близьких і до власних вчинків. Навіть коли релігійний сенс дати відходить на другий план, сам звичай зупинитися й не поспішати з рішеннями залишається цілком зрозумілим і сьогодні.