17 вересня: день пам'яті Софії та її доньок Віри, Надії й Любові

У православному календарі 17 вересня — пам'ять святої Софії та її дочок, які стали символами мужності й непохитності у вірі. Софія виховувала доньок у християнських традиціях, готуючи їх до можливих випробувань, адже в ті часи послідовники Христа часто стикалися з переслідуваннями.

За переказами, дівчата були зовсім юними: старшій Вірі — близько 12 років, Надії — 10, а молодшій Любові — лише 9. Дізнавшись про родину, імператор Адріан наказав привести їх до себе, вимагаючи зректися віри. Попри погрози та жорстокі покарання, сестри не похитнулися. Кожна з них мужньо прийняла мученицьку смерть, а Софія, поховавши дітей, померла біля їхньої могили через три дні.

Цього ж дня за старим календарем вшановували пророка Мойсея, який жив приблизно у XIII столітті до нашої ери. Згідно з біблійною традицією, він вивів єврейський народ з єгипетського рабства та отримав на горі Синай Десять заповідей, що стали основою моральних правил для ізраїльтян.

Народні прикмети 17 вересня пов'язували з погодою: сонячний день обіцяв довгу осінь, а дощ — суху осінь і сніжну зиму. Якщо ж дощ починався на світанку, вірили, що він припиниться до полудня.

Предки радили жінкам цього дня уникати важкої роботи — прибирання, городніх справ чи рукоділля. Вважалося, що шиття або вишивання може привернути неприємності чи травми, тому день намагалися провести спокійно, присвятивши його родині та молитві. Головним атрибутом свята був домашній коровай, який випікали напередодні, а в день свята прикрашали свічкою з церкви. Його їли всією родиною, вірячи, що це принесе в дім добробут і злагоду.