День Петра і Павла: традиції та прикмети 10 вересня

Святі Петро і Павло жили у VIII–IX століттях у місті Нікея (сучасний турецький Ізнік). У часи імператора Лева Ісавра, який підтримував іконоборство, єпископи відкрито виступили проти гонінь на вшанування святинь. За переказами, обидва поплатилися життям за свою позицію, а їхні зусилля допомогли зберегти чудотворну Нікейську ікону Божої Матері. Цього дня до святих звертаються з молитвами про спокійну зиму.

У народній традиції 10 вересня називають Петром і Павлом Горобинниками. З цієї дати дозволялося збирати ягоди горобини, яку вважали жіночим деревом: гілочками прикрашали волосся нареченої, вірили, що вони зміцнюють шлюб і наділяють даром передбачення. Відвари з ягід використовували від застуди та болю в суглобах, а чай допомагав при безсонні. Сучасна наука підтверджує: горобина містить багато вітамінів і фітонцидів, а напої з неї зміцнюють імунітет. Гілочку дерева вішали над дверима або під стелею, щоб захистити дім від недобрих людей.

День вважався вдалим для нових починань: вирушали в дорогу, вели переговори, змінювали обстановку в домі. Головна заборона стосується порядку — зранку варто прибрати, бо безлад, за повір'ям, притягує сварки. Не можна збирати ягоди дочиста, частину слід залишити птахам. Ламати дерево суворо заборонено — це нібито позбавляє родину захисту. Також уникають сварок, підвищеного тону, великих покупок і далеких поїздок, не відмовляють у допомозі.

Прикмети дня пов'язані з майбутньою погодою: рясні грона горобини віщують сувору зиму, мало ягід — суху осінь. Дощ цього дня означає, що тепло затримається, а сонце — ранні заморозки. Якщо жолуді на дубах не обсипалися, Різдво буде холодним. Іменини святкують Павло, Петро та Лука.