22 серпня: пам'ять мученика Агатоніка та блаженного Симеона Лукача

15 серпня 2026, 00:00 ·781 слівредакція

22 серпня християни східного обряду вшановують пам'ять святого мученика Агатоніка та блаженного священномученика Симеона Лукача. Цього дня також згадують апостола Матея за старим календарем.

День 22 серпня в церковному календарі позначений кількома важливими постатями. Зокрема, згадують святого мученика Агатоніка, який жив у III столітті в місті Нікомедія, що на території сучасної Туреччини. За переказами, він був глибоко віруючою людиною, допомагав іншим пізнати християнство та підтримував переслідуваних одновірців, не боячись відкрито сповідувати свою віру.

У часи правління імператора Максиміана, коли язичницька влада вимагала жертв римським богам, Агатонік разом зі своїми побратимами зазнав жорстоких тортур. Їх намагалися змусити зректися Христа, але вони залишалися непохитними. Частину мучеників стратили ще дорогою до місця суду, а Агатоніка з кількома товаришами привели до міста Сіліврія, де вони прийняли смерть.

Цього ж дня вшановують блаженного священномученика Симеона Лукача, який народився 7 липня 1893 року в селі Старуня на Івано-Франківщині. Він навчався в духовній семінарії у Станіславові (нині Івано-Франківськ), а 1919 року був висвячений на священника. Отець Симеон викладав у семінарії, був відомим проповідником та душпастирем.

Після ліквідації Української Греко-Католицької Церкви радянською владою у 1945 році Симеон Лукач продовжив таємно служити, а того ж року був висвячений на єпископа для підпільної діяльності. У 1949 році його заарештували та засудили до тривалого ув'язнення. Попри тяжкі умови таборів, він не втрачав духовної сили, підтримував інших ув'язнених і залишався вірним своєму покликанню. Після звільнення через стан здоров'я він продовжував таємно звершувати богослужіння. Помер блаженний Симеон Лукач 22 серпня 1964 року в рідному селі, де його поховали.

За старим календарем 22 серпня також згадують апостола Матея, який до зустрічі з Христом був митарем. Почувши заклик Ісуса «Іди за Мною», він залишив усе та став учнем. Йому приписують написання Євангелія від Матея.

У народі цей день має свої прикмети та заборони. Зранковий туман віщував багатий урожай грибів, а велика кількість павутиння — теплу осінь. Низький політ ластівок вказував на дощ. Не радили розпочинати нові справи чи позичати гроші. Натомість цей день варто присвятити добрим справам та сумлінній праці, адже вважалося, що зроблене добро обов'язково повернеться.