Успіння Пресвятої Богородиці: історія свята та львівські храми

Свято має давню традицію: його почали відзначати ще у V столітті під назвами «Свято Марії-Богоматері», «Пам’ять Богородиці» чи «Пам’ять Блаженної». Сучасну назву воно отримало у VI столітті. В українській традиції празник відомий як «Перша Пречиста», а в Західній Церкві — як «Внебовзяття Діви Марії».

Зміст свята — радісний: Богородиця не померла, як звичайна людина, а перейшла від земного життя до вічної слави свого Сина. Тому Її смерть називають «успінням», тобто «заглибленням у сон», адже тіло і душа Марії були взяті на небо. До свята вірні готуються двотижневим постом, подібним до Великого, а сам день іноді називають Богородичною Пасхою — за аналогією з переходом Ісуса Христа від смерті до життя.

В Україні з XI століття багато святинь отримали назву на честь Успення — серед них Києво-Печерська, Почаївська та Унівська лаври, а також храми в паломницьких місцях, зокрема у Страдчі та Годовиці. У Тернополі цього дня відзначають міський празник і День міста.

У Львові є чотири храми, присвячені Успінню. Найвідоміший — Успенська церква на вулиці Руській, зведена у 1591–1631 роках архітектором Павлом Римлянином. Освятив її 26 січня 1631 року львівський владика Єремія Тисаровський, а на церемонії був присутній митрополит Київський і Галицький Петро Могила. Церква була православною до початку XVIII століття, потім греко-католицькою, а від 1989 року належить Православній Церкві України. На свято тут відбудуться дві літургії: о 8:00 з освяченням води та о 11:00 — соборна, з обходом навколо Ставропігії.

Також у місті діють храм Успіння УГКЦ на вулиці Максимовича, заснований 1996 року, Вірменський кафедральний собор Успіння на вулиці Вірменській, що будувався з 1363 до 1527 року, та Архікатедральна базиліка Успіння Діви Марії на площі Катедральній, освячена у 1405 році. У свято Успіння прийнято освячувати виноград.