Євфимія Всехвальна: церковне свято 16 вересня та традиції дня

Цього дня православні України, які дотримуються нового календаря, згадують святу великомученицю Євфимію Всехвальну. За старим стилем дата припадає на 29 вересня. Постать святої шанують уже багато століть, а її життєпис тісно переплетений із ключовими подіями раннього християнства.

Євфимія жила у II–III століттях у Віфінії — давній області в Малій Азії. Вона народилася у знатній сенаторській родині, яка сповідувала християнську віру. Той час був складним: за правління імператора Діоклетіана віруючих жорстоко переслідували. Якось місцевий правитель влаштував урочистості на честь бога Марса, але християни відмовилися брати в них участь і натомість зібралися на таємну молитву. Про це донесли владі, і всіх, разом із юною Євфимією, схопили. Полонених катували, а саму дівчину правитель спершу намагався схилити на свій бік умовляннями. Коли це не вдалося, її відправили на муки. Переказ розповідає, що під час випробувань святу захистив ангел, а хижі звірі, нацьковані на неї, не завдали шкоди. Та зрештою Євфимія прийняла мученицьку смерть.

Згодом над місцем її поховання звели храм, а останки почали вважати чудотворними. З іменем святої пов'язана ще одна пам'ятна подія: у 451 році в Халкідоні, у храмі на її честь, засідав IV Вселенський собор. Священнослужителі довго не могли дійти згоди щодо природи Христа. Тоді в гробницю мучениці поклали два сувої — з православним і єретичним тлумаченням. Через три дні виявилося, що сувій з істинним віровченням перебуває в руках святої, а помилковий — біля її ніг. Це сприйняли як підтвердження істинності православного догмату. Нині мощі святої зберігаються у Стамбулі, у соборі Святого Георгія. До Євфимії Всехвальної віруючі звертаються в молитвах про зцілення від зубного болю та очних недуг, а також про допомогу в посушливі періоди.

За старим стилем 16 вересня церква вшановує пам'ять мучениці Домни Нікомідійської. У народному календарі цей день називали Євфимія, або Людмилин день — на честь святої Людмили, пам'ять якої також припадає на цю дату. За традицією цього дня ловили й готували птицю — курку, качку, а іноді й дикого глухаря, — а потім ворожили на майбутню зиму за її кісточками. Чим більше жиру на кістці, тим суворіші морози передвіщали, а тонка кісточка обіцяла м'яку зиму та ранню весну. Головною стравою столу в ці дні залишається капуста: господині квасять її, додаючи яблука, брусницю, моркву або журавлину. Ще один звичай пов'язаний із водою — вважалося, що добре викупатися або попаритися в лазні означає забезпечити собі здоров'я й достаток до кінця року.

Церква цього дня нагадує про важливість уникати сварок, не пліткувати й не лаятися, відмовитися від заздрості та жадібності, а тому, хто просить про допомогу, — обов'язково допомогти. Є й свої заборони: не варто лінуватися й братися за нові справи, вирушати в далеку дорогу чи переїжджати, а також робити великі витрати — за повір'ям, витрачені цього дня гроші повернуться нескоро.

За прикметами наші предки судили про характер майбутньої осені та зими. Тепла й суха погода віщувала пізню зиму без сильних морозів. Якщо листя пожовкло, але не опадає — осінь буде довгою й затяжною. Перелітні птахи, що ще не вирушили на південь, обіцяли теплу та тривалу осінь. Грім на Євфимію — зиму малосніжну, а білка, яка почала линяти згори вниз, — часті відлиги взимку. У цей період також ходять до лісу по гриби: збирають опеньки, грузді, сироїжки. Іменини 16 вересня святкують Людмила та Віктор.

Люди, народжені цього дня, за народними уявленнями, вирізняються винахідливістю — завдяки їй вони рідко опиняються у скрутному становищі й уміють знаходити вихід навіть із найскладніших ситуацій. Характер у них зазвичай твердий і непростий, проте в колі сім'ї це не заважає їм виявляти ніжність і турботу. Усі ці звичаї та прикмети — радше спосіб зберегти зв'язок поколінь, аніж точне передбачення, і нагадування про те, що в основі свята лежить історія людини, яка не зрадила своїм переконанням.