У Погінському монастирі під картушем знайшли невідому ікону Святого Онуфрія

Експедиція тривала в межах підготовки книги «Погоня», і одним із її завдань був опис старих вівтарів, що збереглися в обителі. Про чудотворну ікону Святого Онуфрія у старій церкві дослідникам розповів настоятель монастиря отець Терентій.

Співавторка книги, доктор мистецтвознавства, професорка кафедри дизайну і теорії мистецтва Карпатського національного університету Надія Бабій пригадує, що, оглядаючи образ, сумнівалася в його чудотворному статусі. Увагу привернув картуш на вершечку вівтаря з написом про молитву до цього образу. Дослідники взяли драбину, піднялися й побачили, що картуш тримається на дротиках. Коли його зняли, під ним відкрилася ікона «Небовзяття (Вознесіння) Святого Онуфрія».

«Ми її відкрили просто при отцях храму», — розповіла Надія Бабій. За її словами, архівні описи підтверджують, що на місці, де тепер перебуває ікона святого Миколая, колись була ікона «Причастя святого Онуфрія». На другому ярусі мала бути «Смерть і поховання Святого Онуфрія», а на вівтарі храму — «Небовзяття (Вознесіння) Святого Онуфрія».

Дослідниця пояснює, що ці образи розміщені один над одним на вівтарі, датованому кінцем XVIII століття. Найнижче мала стояти ікона «Причастя святого Онуфрія», де святий зображений на колінах перед чашею терпіння і терновим вінком — символом відречення від земних благ. Цієї ікони знайти не вдалося, її ідентифікували за візитаційними актами.

Святий Онуфрій уособлює монаше життя, тому його постать часто зустрічається на іконах Василіанських монастирів. Окремо Надії Бабій вдалося віднайти архіви, які проливають світло на історію появи Погінської Богородиці та на те, що з нею відбувалося згодом.

Знахідка додає ще один штрих до розуміння того, як формувався сакральний простір обителі та як у ньому співіснували різні образи й сюжети. Історія Погінського монастиря поступово складається з таких деталей — і кожна з них уточнює уявлення про місцеву традицію, а не лише про окремий храм.