Лелеки з Європи зимують у Марокко: звалище, водойми й 16-річний птах із Франції

Білі лелеки, які вирушили на зимівлю до Африки, уже досягли Марокко. Чимало птахів проводить холодний сезон поблизу міста Кенітра. За цим районом багато років спостерігає фотограф і колишній ветеринар Мустафа Абіді: він відстежує мічених лелек, а також рятує та реабілітує поранених птахів і інших диких тварин.

Після прибуття до Марокко тисячі виснажених лелек шукають їжу на місцевому звалищі. Це середовище не можна назвати сприятливим для природи, проте воно дає птахам доступне й передбачуване джерело корму. Неподалік розташовані водойми та відкриті території, де лелеки можуть пити, чистити пір'я й безпечно відпочивати. За словами Абіді, саме поєднання цих місць дозволяє багатьом птахам зимувати в Кенітрі, перш ніж вони знову вирушать на північ.

Серед мічених птахів спостерігач помітив лелеку з Німеччини з номером кільця 7V175 — його зафіксували в Кенітрі 12 вересня 2026 року. Цей птах уже відомий Абіді: минулого сезону він також зимував у цьому районі Марокко. Ще однією примітною знахідкою став 16-річний лелека з Франції з білим кільцем AZRH, якого Абіді побачив на заході сонця серед групи птахів на пагорбі, де вони збиралися на нічний відпочинок. Цей лелека народився у Франції, його окільцювали пташеням 9 травня 2010 року в муніципалітеті Ле-Меніль-Аме в департаменті Манш. Понад 15 років за ним стежили переважно в Нормандії. До появи в Марокко в науковому реєстрі була лише одна згадка про цього птаха за межами Франції — у 2021 році його бачили в іспанському місті Кольменар-В'єхо. Тож нове спостереження стало першою зафіксованою появою цього лелеки в Північній Африці.

На думку Абіді, ця знахідка має значну наукову цінність, адже свідчить про довголіття лелек, їхню витривалість і здатність змінювати маршрути міграції. Раніше орнітолог Віталій Грищенко розповідав про особливості далекої мандрівки українських лелек до Африки. За його словами, шлях не завжди сягає десяти тисяч кілометрів — усе залежить від самої птахи та обставин. Восени білі лелеки з України летять переважно одним швидким "кидком" без тривалих зупинок і можуть досягти Єгипту вже за 12–13 днів. Першою ключовою точкою на їхньому шляху дослідник називає Сахель — смугу напівпустель південніше Сахари, де лелеки поповнюють жирові запаси й можуть затримуватися на місяць і довше. Подальша дорога залежить від того, наскільки щедра природа на поживу, та від вдачі кожного птаха: одні залишаються зимувати в серці континенту, інші прямують далі — аж до південного краю Африки.

Спостереження за міченими лелеками показує, наскільки гнучкою може бути міграційна поведінка птахів: там, де є передбачувана їжа й безпечні місця для відпочинку, навіть виснажливий переліт завершується тривалою зимівлею. Історія 16-річного лелеки з Нормандії додає до цієї картини ще один вимір — довгі роки життя, витривалість і здатність обирати нові маршрути.