Лелеки з України та Європи зимують у Марокко: що розповідає проєкт White Stork Project

За птахами в цьому районі вже багато років спостерігає фотограф і колишній ветеринар Мустафа Абіді. Він відстежує мічених лелек, а також рятує та реабілітує поранених птахів й інших диких тварин.

Після прибуття до Марокко тисячі виснажених лелек шукають їжу на місцевому звалищі. Хоча його не можна назвати сприятливим природним середовищем, воно забезпечує птахів доступним і передбачуваним джерелом їжі. Поблизу також розташовані водойми та відкриті території, де лелеки можуть пити, чистити пір'я і безпечно відпочивати. Саме поєднання цих місць, за словами Абіді, дає змогу багатьом птахам зимувати в Кенітрі, перш ніж знову вирушити на північ.

Серед мічених птахів Мустафа Абіді помітив лелеку з Німеччини. Птаха з номером кільця 7V175 зафіксували в Кенітрі 12 вересня 2026 року. Цей лелека вже знайомий місцевому спостерігачеві: минулого сезону він також зимував у цьому районі Марокко.

Ще однією особливою знахідкою став 16-річний лелека з Франції із білим кільцем AZRH. Абіді помітив його на заході сонця серед групи птахів, які зібралися на пагорбі для нічного відпочинку. Цей лелека народився у Франції, його окільцювали ще пташеням 9 травня 2010 року в муніципалітеті Ле-Меніль-Аме в департаменті Манш. Упродовж понад 15 років за ним спостерігали переважно в Нормандії. До появи в Марокко в науковому реєстрі містилася лише одна згадка про цього птаха за межами Франції — у 2021 році його бачили в іспанському місті Кольменар-В'єхо. Тому нове спостереження стало першою зафіксованою появою лелеки у Північній Африці. На думку Абіді, ця знахідка має значну наукову цінність, адже свідчить про довголіття лелек, їхню витривалість та здатність змінювати маршрути міграції.

Раніше орнітолог Віталій Грищенко поділився тонкощами далекої мандрівки українських лелек до Африки. Їхній шлях далеко не завжди сягає десяти тисяч кілометрів — усе залежить від самої птахи та примх долі. За словами експерта, восени білі лелеки з України летять переважно одним швидким «кидком» без тривалих зупинок і можуть досягти Єгипту вже за 12–13 днів. Дослідник пояснив, що першою ключовою точкою на шляху птахів є Сахель — смуга напівпустель південніше Сахари, де лелеки поповнюють жирові запаси і можуть затримуватися на місяць і довше. Подальша ж дорога залежить від щедрості природи на поживу та особистої вдачі кожного птаха: одні залишаються зимувати в серці континенту, а інші прямують далі — аж до південного краю Африки.

Історія з Кенітрою показує, наскільки різними бувають долі лелек: одні роками повертаються на те саме звалище, інші долають тисячі кілометрів, щоб уперше опинитися на іншому континенті. І кожне таке спостереження додає до розуміння того, як птахи пристосовуються до змін довкола.