У Бериславі російський удар знищив унікальний дерев'яний храм 1726 року

Російські війська зруйнували Свято-Введенську церкву в Бериславі — пам'ятку дерев'яної архітектури національного значення, зведену без жодного цвяха ще у XVIII столітті.
Начальник Бериславської міської військової адміністрації Олександр Алчієв оприлюднив фотографії зруйнованої святині. За його словами, храм був матеріальним свідченням козацької традиції на Херсонщині, а його втрата — це не лише знищення споруди, а й частини пам'яті про людей, які жили на цій землі задовго до появи сучасних кордонів.
Доля ікон та інших церковних реліквій, що перебували в храмі на момент атаки, досі невідома. Інформації про врятовані предмети наразі немає.
Свято-Введенська церква була унікальним зразком запорозького церковного зодчества середньонаддніпрянської архітектурної школи. Її збудували з дуба у 1726 році, використавши для з'єднання конструкцій лише дерев'яні шпонки — без жодного металевого цвяха.
Історія храму тісно пов'язана з переселенням полтавських козаків: у 1785 році вони перевезли церкву Дніпром у розібраному вигляді на плотах із селища Переволочна (нині поблизу Верхньодніпровська) до фортеці Кизикермен, яка згодом стала Бериславом. Спочатку будівлю встановили в центрі міста, де нині розташований палац культури, і освятили на честь Воскресіння Христового. У 1853 році церкву перенесли на Введенське кладовище та переосвятили на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці.
У радянські часи храм закрили й перетворили на склад, навіть планували розібрати на дрова. Богослужіння відновили під час Другої світової війни, а 1942 року німецькі військові облаштували навколо церкви кладовище. До моменту руйнування храм належав Новокаховській єпархії Української православної церкви (Московського патріархату), яку очолює громадянин Росії митрополит Філарет (Звєрєв).
У серпні 2023 року Бериславська МВА зверталася до Міністерства культури з пропозицією повернути храм у державну власність, однак відповіді не отримала. Колишній настоятель отець Олександр Михайленко співпрацював з окупаційною владою і втік разом із російськими військами; після нього настоятелем став отець Микола Понич.
Цінність споруди визнавали й у культурному середовищі: світлина церкви авторства Олега Марчука увійшла до найкращих робіт номінації «Пам'ятки дерев'яної архітектури України» міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки» 2025 року. Втрата цього храму — непоправний удар по культурній спадщині не лише Херсонщини, а й усієї України.
Читайте також
Ще в розділі «Здоров'я»
- У Києві з 1 серпня подорожчали маршрутки: нові тарифи та причини
- Перший Спас 2026: Медовий Спас і Маковій — що освячують у храмах 1 серпня
- Як їсти в ресторанах за кордоном і не переплачувати: 5 порад мандрівникам
- 30 липня — день Іоана Воїна: кого захищає святий і що заборонено робити
- Українці в Болгарії: що відштовхує від відпочинку та скільки коштує поїздка у 2026 році







