Озеро Хідча на Поліссі: що приховує дно невеликої водойми

Озеро Хідча, відоме також під назвою Озерце, лежить приблизно за 10 кілометрів на північний схід від Маневичів, неподалік від інших поліських озер, зокрема Засвинського. Площа водного дзеркала сягає лише близько 1,10–1,15 гектара, а береги густо поросли лісом та значною мірою заболочені, що ускладнює доступ до води. Вода у водоймі мутнувата та насичена мінералами, а гідрологи припускають, що озеро може бути пов'язане підземними водами з Оконськими джерелами.

Хідча входить до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Градиський», створеного у 1997 році. Загальна площа цієї природоохоронної території становить 589 гектарів. Навколо водойми зростають червонокнижні види рослин, зокрема болотянка звичайна, журавлина дрібноплода та плаун річний, а також трапляються різні види орхідей. У лісах можна зустріти козуль, диких кабанів, лосів, лисиць і вовків, а в районі озера гніздяться чорний лелека та сірий журавель.

Головна особливість Хідчі пов'язана з її дном. У регіональній доповіді про стан довкілля Волині згадується родовище сапропелю «Хідча (Озерце)», яке перебуває на балансі Державної служби геології та надр України. Розвідку тут проводила Київська геологорозвідувальна експедиція у 1983–1986 роках, визначивши тип відкладів як торф'янистий. Загальний обсяг сапропелю в родовищі обліковується у 22 тисячі тонн.

Сапропель — це органічні донні відклади, що формуються з решток рослин, водоростей та дрібних організмів. Його використовують як органічне добриво для покращення ґрунтів, а також у промислових і лікувальних цілях. Саме тому невелике озеро має не лише природну, а й наукову та господарську цінність.

Хідча не належить до масових туристичних напрямків: тут немає облаштованих пляжів чи рекреаційної інфраструктури. Втім, водойма включена до велосипедного маршруту «По озерах і лісах» протяжністю 90 кілометрів та пішохідного маршруту «Озерами Маневиччини». Риболовля тут дозволена цілодобово та безкоштовно, у воді водяться карась, окунь, лин, короп, щука та плотва. З озерам пов'язана місцева легенда про панський маєток, який нібито розташовувався колись на цьому місці, а місцеві мешканці вважають воду цілющою через її мінеральний склад.