Розслідування виявило спільні відпустки Лаврова, його супутниці та матері близької до Путіна жінки

Йдеться про Сергія Лаврова, Світлану Полякову та Любов Кабаєву — матір Катерини Тихонової, яку в публікації названо коханою російського диктора. Матеріал ще не вийшов друком: про його зміст стало відомо з посиланням на розслідування, присвячене зв'язкам російського керівництва з олігархами та між собою.

Основою для висновків став витік даних із бази перетину кордону. З нього випливає, що Кабаєва-старша, Лавров і Полякова разом бували в Хорватії — у 2017 та 2018 роках, а також у Туреччині 2021 року. Усі ці перельоти виконувалися на дорогих бізнес-джетах. Один із бортів, за даними журналістів, регулярно використовував президент московського футбольного клубу ЦСКА Євген Гінер.

У частині поїздок до них приєднувалися родини підприємців Віталія Мащицького та Олександра Чигиринського. Із цього спостереження автори роблять висновок: і очільник російського МЗС, і фактична теща Путіна підтримують приятельські стосунки з бізнесменами, які можуть оплачувати недешевий відпочинок.

Окремо журналісти звернули увагу на поїздки, де Лаврова не було. Полякова та Кабаєва, за цими даними, двічі літали до Італії — 2016 року та 2018-го, причому користувалися бортом, яким літає Тетяна Юмашева, донька Бориса Єльцина. Ще одна їхня спільна подорож — Хорватія 2019 року; тоді з ними була й Лейсан Кабаєва, молодша сестра жінки, яку називають коханою Путіна. Такі деталі дали підстави говорити про дружні стосунки між Поляковою та Любов'ю Кабаєвою.

Контекст, який супроводжує ці знахідки, стосується тривалості перебування Лаврова на посаді: він залишається єдиним членом російського уряду, який обіймає свою посаду вже 22 роки. До виборів до Держдуми, що стартують у п'ятницю, він також увійшов до числа лідерів списку «Єдиної Росії».

Історія показує, наскільки тісно в російській верхівці переплітаються офіційні посади, особисті стосунки та приватні фінанси. Саме ця суміш і робить подібні розслідування чутливими: вони ставлять питання не лише про те, хто з ким відпочиває, а й про те, хто за це платить і що з цього випливає для політичних рішень.