Знайдено невідомі проповіді Святого Августина через 1600 років

Німецький дослідник виявив у середньовічному рукописі два раніше невідомі тексти богослова. Їхню автентичність підтверджували майже два роки.
Науковці Вюрцбурзького університету підтвердили справжність двох проповідей Святого Августина, які раніше не були відомі. Професор латинської мови Крістіан Торнау натрапив на них під час дослідження рукопису XII століття, створеного в абатстві Бад-Доберан на території сучасної Німеччини. Ймовірно, він був скопійований із давнішого манускрипту, який до нашого часу не зберігся.
Августин, який жив у 354–430 роках і був єпископом Гіппона (нині Алжир), вважається одним із найвпливовіших Отців Церкви. Його богословська спадщина досі залишається предметом активного вивчення. У 2024 році представники товариства зі збереження монастирської спадщини звернулися до Торнау з проханням розшифрувати рукопис. У ньому містилося шість проповідей, дві з яких виявилися невідомими для науки.
Обидва тексти присвячені біблійній історії про царя Саула та чаклунку з Аендора. У Старому Заповіті йдеться про те, як перед битвою з филистимлянами Саул попросив чаклунку викликати дух пророка Самуїла, який передрік йому загибель. Августин у своїх проповідях піднімає складне питання: чому всемогутній Бог дозволив таке явище, що нагадує демонічне втручання.
Особливу увагу дослідників привернуло те, що Августин припускає можливість покаяння Саула після пророцтва та навіть його спасіння. Як зазначив Крістіан Торнау, першу проповідь богослов виголосив у неділю, завершивши її питанням про природу Божої справедливості. Другу, прочитану в середу, він присвятив детальному аналізу можливих відповідей.
«Подібного ми не зустрічаємо ні в Августина, ні загалом у ранньому християнстві, де Саул здебільшого постає вкрай негативною постаттю. Августин висуває цю думку і ставиться до неї цілком серйозно», — пояснив Торнау. За його словами, стиль, гумор і зміст текстів переконливо свідчать про авторство Августина. Він також припускає, що богослов міг зазнати впливу юдейських рабинських тлумачень, які оцінювали Саула прихильніше.
На підтвердження автентичності пішло майже два роки. Спочатку дослідники скептично ставилися до знахідки, адже окремі уривки не зовсім відповідали звичному стилю Августина. Однак ретельний аналіз, зокрема характерні для північноафриканської християнської традиції елементи літургії, дозволили зробити остаточний висновок. Зараз Торнау завершує підготовку першого академічного видання знайдених проповідей.





