19 вересня: день пам'яті Трофима, Савватія і Доримедонта

За переказами, Трофим і Савватій жили в Антіохії Писидійській. Вони були християнами й не приховували своїх переконань, хоча в ті часи імператорська влада вимагала від населення шанувати язичницьких богів. Відмова від таких обрядів могла обернутися переслідуванням аж до смерті.

Під час одного з язичницьких свят Трофим і Савватій побачили, як люди поклоняються ідолам. Вони не взяли участі в обряді та відкрито заявили про віру в Ісуса Христа. За це їх схопили й піддали допитам, вимагаючи зректися християнства. Обидва залишилися непохитними.

Найжорстокіших катувань зазнав Савватій. Правитель намагався змусити його принести жертву язичницьким богам, але святий відмовився. За переказами, навіть під час страждань він продовжував молитися й мужньо переносив випробування. Зрештою Савватій помер від отриманих катувань, залишившись вірним Христу до кінця.

Після смерті Савватія катування Трофима продовжилися. Погрози та фізичні муки не змусили його зректися віри: він далі сповідував Христа й відмовлявся поклонятися язичницьким богам. Зрештою мученика стратили. Християни зберегли пам'ять про Трофима як про людину, яка поставила вірність Богові вище за власне життя.

Доримедонт, за переказами, був знатною людиною й обіймав високе становище. Він теж був християнином, але приховував свою віру через небезпеку переслідувань. Дізнавшись про страждання Трофима, він прийшов підтримати мученика й не побоявся відкрито визнати себе послідовником Христа. За це Доримедонта схопили й катували разом із Трофимом, але ніхто з них не зрікся віри. Обидва загинули.

За старим календарем 19 вересня вшановували чудо архистратига Михаїла — спогад про спасіння храму від руйнування. За переказами, язичники хотіли знищити церкву, спрямувавши на неї потоки води, але архангел Михаїл з'явився святому Архипу й врятував храм.

У народній традиції з цим днем пов'язано чимало прикмет. Тепла й сонячна погода віщувала довгу осінь, перші заморозки — швидке стійке похолодання. Якщо листя осики падає горілиць, зима буде холодною та морозною, якщо виворотом догори — м'якшою.

Побутувало повір'я, що 19 вересня не варто скупитися й відмовлятися пригощати інших медом: той, хто не поділиться солодким частуванням, міг накликати невдачі на весь наступний рік. Для пасічників із цього дня починався особливий період — Бджолина дев'ятина. Упродовж дев'яти днів вони готували пасіку до холодів: перевіряли та утеплювали вулики, щоб бджоли могли безпечно пережити зиму.

Історії Трофима, Савватія й Доримедонта — це нагадування про ціну переконань і про те, що підтримка ближнього часом важить не менше за власну стійкість. А народні прикмети й звичаї цього дня показують, як церковний календар століттями переплітався з повсякденним життям людей.