5 вересня: день пророка Захарії та Матері Терези

У православному календарі 5 вересня — день пам'яті святого пророка Захарії, отця Івана Хрестителя. Захарія був священником із роду Авії, а його дружина Єлисавета походила зі священницького роду та була родичкою Діви Марії. Євангеліст Лука описує їх як праведних людей, які суворо дотримувалися Божих заповідей, але довгі роки не мали дітей — для тогочасного юдейського суспільства це було тяжким випробуванням.

Одного разу, коли Захарія виконував служіння в Єрусалимському храмі, перед ним з'явився ангел і сповістив, що Єлисавета народить сина, якого назвуть Іваном. Хлопчик мав стати великим перед Господом і підготувати людей до приходу Месії. Захарія засумнівався у словах ангела, тож до народження дитини втратив здатність говорити. Коли син народився, родичі хотіли назвати його на честь батька, але Єлисавета наполягла на імені Іван. Захарія підтвердив це письмово, і до нього одразу повернувся мовленнєвий дар. Першими його словами став пророчий гімн, відомий як Бенедиктус, у якому він прославив Бога та передбачив місію сина.

Того ж дня церква згадує преподобну Терезу з Калькутти. Вона народилася 1910 року в Скоп'є в албанській католицькій родині, а при хрещенні отримала ім'я Агнес Гондже Бояджіу. У 18 років дівчина вступила до Згромадження сестер Лорето в Ірландії, де взяла ім'я Марія Тереза, а згодом вирушила до Індії. У Калькутті вона викладала в школі, а пізніше стала її директоркою. Згодом Мати Тереза присвятила життя служінню найбіднішим — бездомним, тяжкохворим, сиротам і людям похилого віку. Після її смерті з листів стало відомо про тривалий період внутрішньої темряви, який вона переживала, але не полишала молитви та допомоги людям. Цей досвід у церковній традиції розглядають як частину її духовного шляху.

За старим календарем 5 вересня також вшановували пам'ять мученика Луппа Солунського, який після смерті святого Димитрія взяв його одяг і перстень. За переданням, ці реліквії допомагали йому зцілювати хворих, а сам Лупп відкрито проповідував християнство.

У народі цей день пов'язували із Захарією та Єлисаветою. Вважалося, що варто зосередитися на чистоті — прибрати в домі та сходити до лазні. Паріння з березовим віником, за повір'ям, очищало від усього недоброго та захищало родину від хвороб. З прикмет: низько літають журавлі — до помірних зимових морозів, грім — до теплої осені, а густий ранковий туман віщував стабільну погоду. Не радили цього дня давати обіцянки, які не плануєш виконувати, та ходити в старому одязі.

Цей день — нагадування про те, що віра та наполегливість здатні змінювати життя, навіть коли обставини здаються безнадійними. Історії Захарії та Матері Терези — про людей, які попри внутрішні сумніви й зовнішні труднощі залишалися вірними своєму покликанню.