25 серпня: день апостола Тита та повернення мощів Вартоломея

За новоюліанським календарем, якого нині дотримується більшість українських церков, 25 серпня припадає на день пам'яті святого апостола Тита. Він народився у І столітті на Криті в родині язичників. Ще замолоду Тит шукав істину, цікавився філософією, але згодом, почувши про вчення Ісуса Христа, прийняв християнство.

Духовним наставником Тита став апостол Павло, який називав його своїм сином у вірі. Тит супроводжував Павла в місіонерських подорожах і був присутній під час вирішення важливого питання в Єрусалимі — чи повинні християни з язичників дотримуватися юдейських законів. Його приклад став свідченням того, що віра у Христа не має національних меж.

Цього ж дня згадують подію перенесення мощів апостола Вартоломея. Він був одним із дванадцяти апостолів, у Євангелії від Івана його ототожнюють із Нафанаїлом. Після Вознесіння Христа Вартоломей проповідував у Сирії, Месопотамії, Індії та Вірменії, де навернув до християнства багатьох людей, зокрема з царської родини. За переказами, за це його схопили і стратили — здерши шкіру живцем. У 983 році імператор Оттон III привіз частину мощів апостола до Рима, де їх розмістили у храмі на острові Тиберина.

За старим календарем цього дня вшановували мучеників Фотія та Аникиту. Аникита був воєначальником, який відкрито сповідував християнство, за що зазнав мук. Його племінник Фотій підтримав дядька, визнав Христа і також прийняв смерть.

У народі 25 серпня називали Титом Грибником: вважалося, що це останній день, коли варто заготовляти гриби на зиму — солити їх і зберігати про запас. Після цієї дати гриби радили вживати лише свіжими. Існували й прикмети: рясна ранкова роса віщувала ясну осінь, сонячний день — суху погоду, а дощ — дощову осінь і ранню зиму. За народними віруваннями, цього дня не варто було розпочинати будівництво чи ремонт, аби не довелося переробляти розпочате.