21 вересня в церковному календарі: Димитрій Ростовський, Кондрат і Іпат та прикмети дня

21 вересня за новим церковним календарем згадують знахідку мощей святителя Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського. Це один із найвідоміших церковних письменників і проповідників свого часу, чия спадщина й досі впливає на духовну традицію.

Майбутній святитель народився 1651 року в Макарові на Київщині, у родині сотника Київського полку. У миру його звали Данило Савич Туптало. Він навчався в Києво-Могилянській академії, а 1668 року прийняв постриг у Кирилівському монастирі під іменем Димитрій. Згодом став ієродияконом, а потім ієромонахом. Проповідувати почав у Чернігові, у різні роки був ігуменом кількох монастирів, багато працював у Києво-Печерській лаврі: складав житія святих, займався просвітництвом, виступав проти пияцтва й розколу. 1697 року його возвели в сан архімандрита, і він продовжив служіння в Новгородсько-Сіверському монастирі. По собі святитель залишив проповіді, духовні драми, вірші та чотиритомні «Четьї-Мінеї» — збірку житій святих. Поховали його в Троїцькому соборі Яковлевського монастиря, а за десять років знайшли нетлінні мощі, і ця подія супроводжувалася численними зціленнями. 1760 року на честь святителя назвали фортецю на Дону, з якої згодом виросло місто Ростов-на-Дону. До Димитрія Ростовського звертаються з молитвами про здоров'я, зокрема при захворюваннях легенів.

За старим календарним стилем 21 вересня відзначають Різдво Пресвятої Богородиці. У народі ж цю дату називали Кондрат і Іпат — на честь святих, чию пам'ять також вшановують цього дня. Їх вважали покровителями родючості та землеробства, а свято символізувало завершення одного господарського циклу й початок нового. Саме до цього часу приурочували «замолотки» — початок молотьби зерна: з вечора в коморах розпалювали вогонь, а снопи розкладали на решітках нагорі, щоб жар висушив лушпиння і зерно легше відокремлювалося.

Праця в цей день вважалася обов'язковою: за повір'ям, Кондрат та Іпат не люблять ледарів, тож у давнину працювали завзято, аби забезпечити достаток на весь рік. Господарські клопоти теж були в пошані — удобрювали городи, наводили лад у дворі та на квітниках, фарбували паркани. У давнину таке прибирання мало й практичний сенс: дівчата готували двір до приходу сватів, а свахи придивлялися, де на наречених чекають особливо радо. Водночас церква не схвалює сварок і лайки — не можна засуджувати, заздрити, бути жадібним і відмовляти в допомозі нужденним. Серед народних заборон: не варто одягати чи приміряти чужі речі, зокрема взуття, бо разом із ними, як вважається, переходять чужі біди та хвороби; не роблять великих покупок, бо придбане прослужить недовго; не дають і не беруть гроші в борг, адже повернути їх буде особливо важко. Бездіяльність у дні Кондрата та Іпата, за повір'ям, проганяє з дому достаток і привертає майбутню бідність, а конфлікти на роботі здатні зіпсувати не лише настрій, а й весь наступний рік.

Погода цього дня в народній традиції підказувала, якими будуть найближчі місяці. Червоний світанок або захід сонця віщували сильний вітер і дощі, іній зранку на траві — негоду, а ясна погода — теплу осінь. Багато павутини на деревах означало тривале тепло, початок опадання листя — ранню зиму, а пожовклі з верхівки листки берези — ранню та теплу весну. Якщо ввечері тепліше, ніж удень, зима обіцяла бути сніжною. Іменини цього дня відзначають Андрій і Дмитро — за народними уявленнями, це сміливі, рішучі та чарівні люди, які вміють гуртувати колектив і готові заступитися за кожного.