Знищені склади та зростання цін: як атаки змінюють продуктовий ринок України

Масштабні руйнування складської інфраструктури стали одним із найсерйозніших викликів для українського ритейлу від початку повномасштабної війни. За літо 2026 року країна втратила майже 500 тисяч квадратних метрів логістичних площ, зокрема близько 400 тисяч квадратних метрів у Києві та області. На момент атак ці об’єкти були заповнені товарами, тому сукупні збитки найбільших операторів ринку сягають 15 мільярдів гривень.

Найбільше постраждала мережа АТБ, яка втратила понад 110 тисяч квадратних метрів складів — більше половини власних логістичних потужностей. Повністю знищено два розподільчі центри в Дніпрі та Харкові, ще два об’єкти в Одесі й Дніпрі серйозно пошкоджено. Лише цьогоріч руйнування інфраструктури коштували компанії 65 мільйонів гривень, а вартість втрачених товарних запасів — ще 728 мільйонів. Відчутних ударів зазнала й Fozzy Group, що об’єднує «Сільпо» та «Фору»: під час нічної атаки 4–5 серпня постраждали одразу чотири розподільчі центри групи, а втрати «Фори» оцінюють у 1,15 мільярда гривень.

У відповідь на нові загрози ритейлери переглядають логістичні стратегії. Замість одного великого розподільчого центру компанії дедалі частіше обирають кілька компактніших складів площею 1,5–5 тисяч квадратних метрів. Частину запасів планують зберігати за кордоном — у Польщі, Угорщині та Словаччині, — завозячи товари меншими партіями. Альтернативний варіант — доставка прямо від виробника до магазинів — поки що масово неможливий: близько 75% виробників не мають власного транспорту та персоналу для обслуговування сотень торгових точок.

Перебудова ланцюгів постачання неминуче здорожчує логістику. Загалом витрати на перевезення можуть зрости на 5–15%, а на окремих напрямках — у два-три рази. Це відіб'ється на цінах: за оцінками експертів, вартість сухих товарів може збільшитися на 3–5%, а охолодженої продукції — на 7–12%. Найбільш уразливі категорії — свіжі овочі та фрукти, охолоджене м'ясо й риба, молочні продукти, морозиво та заморожені напівфабрикати, оскільки вони потребують безперервного дотримання температурного режиму.

Попри значні втрати, системного дефіциту в магазинах не очікують. Однак тимчасові перебої з окремими товарами чи брендами можливі, якщо їхні запаси знищено або доставка затримується. Мережі зазвичай здатні швидко замінити відсутню позицію аналогом, тож найпомітнішим наслідком для споживачів стане саме зростання цін на продукти.