Воздвиження Хреста Господнього: що відомо про свято 14 вересня

За церковним переказом, Хрест, на якому розіп'яли Христа, знайшли в Єрусалимі за правління імператора Костянтина Великого. Пошуки очолила його мати — цариця Олена. Місце Голгофи на той час було засипане землею, а згодом там звели язичницькі храми, тож святиня лишалася прихованою.

Під час розкопок знайшли три хрести. Визначити, який саме належав Спасителю, допомогло чудо: після дотику до одного з них тяжкохвора людина одужала. Згодом на місці Гробу Господнього та Голгофи спорудили храм Воскресіння Христового. Під час його освячення святиню урочисто підняли над натовпом, щоб усі могли її побачити — саме з цим обрядом пов'язана назва свята, адже «воздвиження» означає піднесення.

За старим календарем 14 вересня також вшановували пам'ять Симеона Стовпника. Він багато років присвятив молитві та посту, а згодом оселився на високому стовпі, де проводив час у духовних роздумах. До святого приходили люди з різних місць, шукаючи поради та молитовної підтримки.

Із цим днем пов'язано чимало народних прикмет. Теплий і ясний день віщував суху та теплу осінь, дощ — дощову пору, а велика кількість павутиння — довгу осінь без опадів.

Наші предки не радили цього дня ходити до лісу: побутувала віра, що там активізується нечиста сила. Втім, є й практичне пояснення — восени змії ховаються від холоду, а ведмеді облаштовують барлоги, тож зустріч із дикими тваринами могла бути небезпечною. Особливу увагу приділяли харчуванню: 14 вересня дотримуються суворого посту, тож на столі мають бути лише пісні страви, без м'яса, риби, молочних продуктів та яєць. За давнім повір'ям, той, хто постить на Воздвиження, може отримати прощення семи гріхів.