14 вересня: День танкових військ, атопічна екзема та Воздвиження Хреста

День танкових військ в Україні з'явився у календарі відносно недавно — його запровадили указом президента від 9 вересня 2023 року. Ця дата покликана вшановувати мужність і героїзм воїнів-танкістів, які боролися за свободу, незалежність та територіальну цілісність країни. Водночас свято має й виховний вимір: воно дає змогу передавати новим поколінням танкістів традиції попередників.

Історія самої техніки почалася понад сто років тому. Перші танки світ побачив завдяки англійцям у 1916 році під час битви на Соммі. За технічним оснащенням ті машини суттєво відрізнялися від сучасних броньованих побратимів, але навіть тоді справили на супротивника страхітливе враження. Сьогодні Україна впевнено називається одним із провідних танкових виробників у світі, а танкові війська становлять кістяк сухопутних сил. Історія розвитку танкобудівництва та створення цих військ в країні налічує десятки років.

Ще одна дата цього дня — Всесвітній день атопічної екземи. Його започаткували у 2018 році за ініціативою організації GlobalSkin та Європейської Федерації асоціацій пацієнтів з алергією та хворобами дихальних шляхів (EFA). Мета — привернути увагу до хронічного захворювання шкіри, що проявляється сухістю, свербежем та запаленням. Атопічна екзема здатна суттєво впливати на якість життя: окрім фізичного дискомфорту, вона може призводити до соціальної ізоляції та фінансових труднощів.

Для православних вірян 14 вересня — Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, одне з дванадесятих свят. Воно присвячене знайденню та піднесенню хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос. Історія свята сягає IV століття, коли свята Олена, мати імператора Костянтина Великого, знайшла хрест у Єрусалимі. Пізніше, у VII столітті, хрест повернули до Єрусалиму з Персії після перемоги імператора Іраклія над персами. Свято нагадує про жертву Христа та його перемогу над смертю, а віряни цього дня відвідують богослужіння, під час яких відбувається урочисте піднесення хреста.

День багатий і на пам'ятні дати. 120 років від дня народження відзначають український графік і педагог Олександр Пащенко та українська композиторка, концертмейстерка й педагогиня Людмила Ярошевська. По 90 років минуло від народження українського філолога, фольклориста й етнографа Богдана Медвідського (Канада) та американського лікаря й фармаколога Феріда Мурада, лауреата Нобелівської премії з фізіології та медицини 1998 року. По 80 років — від народження українського футболіста й тренера Володимира Мунтяна, володаря Кубка кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА, і української дикторки, телеведучої та педагогині Тетяни Цимбал. Також виповнюється 60 років від заснування в Києві Інституту проблем міцності імені Г. С. Писаренка НАН України: як наукова установа він почав функціонувати 1 жовтня 1966 року.

Серед подій минулих років: 1939-го у США авіаконструктор Ігор Сікорський, колишній киянин, підняв у повітря свій перший гелікоптер VS-300; 1991-го в Києві розпочав роботу Всеукраїнський форум інтелігенції; 1995-го у Брюсселі відбулася офіційна церемонія прийняття Індивідуальної програми співробітництва між Україною і НАТО; 2000-го корпорація Microsoft випустила операційну систему Windows Millennium Edition.

Народні прикмети цього дня теж промовисті. Ясна й тепла погода віщує, що морозів до Покрови (1 жовтня) не буде, а осінь виявиться теплою. Велика ранкова роса обіцяє спекотний день. Якщо комарі та мухи досі не зникли — попереду довге бабине літо, а сніг випаде пізно. Гуси, що вже відлітають на зимівлю, віщують коротке бабине літо й ранню зиму. Високо летять і голосно кричать журавлі — до затяжної дощової погоди, а що вищий їхній клин, то холоднішою буде зима. Вітер із півдня обіцяє теплу зиму.

Попри святковий календар, цей день залишається частиною воєнних буднів: у новинах — підписані президентом укази про рішення РНБО, питання безпеки залізниці поблизу кордону з Польщею, зупинений через загрозу атаки безпілотників спецпотяг із Києва та масовані російські атаки з використанням дронів і керованих авіабомб. Такий контраст між урочистими датами й реальністю фронту нагадує, що спокійний перебіг осені для України залишається метою, а не даністю.