Вода в Києві дорожчає, а прибутки осідають у приватних структурах: що відомо

У столиці назріває черговий етап подорожчання комунальних послуг. Після зростання вартості проїзду в громадському транспорті міська влада розглядає перегляд тарифу на холодну воду. Підприємство «Київводоканал» пропонувало підняти ціну для населення втричі — з 30,38 до 88,90 грн за кубометр, однак у КМДА заявили, що погодять лише двократне зростання — до 63,79 грн. Формально йдеться про скасування знижки, яка діяла для мешканців, і повернення до показників, затверджених у 2022 році.

Навіть за такого сценарію щомісячні витрати родини, за підрахунками, зростуть на 400–600 грн, якщо враховувати й гарячу воду, вартість якої залежить від холодної складової. У мерії запевняють, що для бюджету киян це буде непомітно, однак у публічній площині це твердження викликає сумніви, особливо з огляду на фінансовий стан самого підприємства.

Правоохоронці тим часом досліджують обставини можливих зловживань у «Київводоканалі». Йдеться про закупівлі генераторів, реконструкцію насосних станцій та інші проєкти на суму понад 632 млн грн. За версією слідства, тендери могли бути штучно пристосовані під конкретних постачальників, а ціни на обладнання та послуги завищені на 15–30%. Збитки для міста попередньо оцінюються у 61–84 млн грн. Частина цих оборудок, імовірно, відбувалася ще за керівництва попереднього очільника підприємства Олега Лисюка, який фігурує й в інших розслідуваннях.

Окрема увага — структурі власності. «Київводоканал» формально залишається комунальним, але значна частка акцій через ПрАТ «Київенергохолдинг» контролюється приватними структурами. За даними британського реєстру компаній, з квітня 2024 року одноосібним власником понад 75% акцій Artio Global Investors Ltd став Андрій Вінграновський — зять Сергія Льовочкіна, який також очолює «Київгаз». Таким чином, у руках однієї родини опинилися важелі впливу і на газопостачання, і на водопостачання столиці.

Фінансова звітність демонструє контраст: «Київводоканал» за чотири роки накопичив понад 764 млн грн збитків, тоді як холдинг-співвласник, який не має операційної діяльності, стабільно фіксує прибуток — 7,3 млн грн у 2023 році, 5,7 млн у 2024-му та 7 млн у 2025-му. Це ставить питання про те, чи справді підвищення тарифів спрямоване на покращення інфраструктури, чи радше на покриття втрат, що виникли внаслідок сумнівних схем.

Поки тривають слідчі дії, киянам доведеться готуватися до нових видатків. Важливо, щоб публічне обговорення тарифів супроводжувалося прозорим звітуванням про те, куди саме надходять сплачені кошти і як місто контролює діяльність підприємства, від якого залежить базовий комфорт мільйонів мешканців.