Світло на курорті: як Трускавець пристосовує санаторії до відключень

Курортні комплекси Трускавця дедалі частіше покладаються на власні джерела живлення — від сонячних панелей до теплових насосів. Причина не лише в економії, а й у потребі приймати гостей, які приїхали на лікування та реабілітацію.
Трускавець віддавна відомий своїми мінеральними водами й санаторіями, але останніми роками його профіль дещо змінився. Якщо до повномасштабного вторгнення сюди масово приїжджали іноземні відпочивальники, то тепер більшість гостей — українці. Чимало з них приїжджає не просто на відпочинок, а на лікування й реабілітацію, зокрема військовослужбовці. В одному із санаторіїв для військових та їхніх родин лікувальний відпочинок зробили безкоштовним. За словами радника генерального директора Івана Дутки, комплекс уже витратив понад 1,5 мільйона доларів на оздоровлення військових.
Саме тому безперебійна робота готелів і лікувальних корпусів тут набуває особливого значення. Один із готельно-курортних комплексів міста має готель, лікувальний корпус, ресторан, СПА та термальні води. Щоб усе це працювало під час відключень, там встановили сонячні панелі загальною потужністю 165 кіловатів. Їх розмістили з орієнтацією на схід, захід і південь, аби виробляти електроенергію протягом усього дня. За добового споживання близько 4 мегаватів панелі здатні дати до 1 мегавата. «За два роки нам вдалося зекономити 3,7 мільйонів гривень», — розповів заступник генерального директора комплексу Юрій Грицак.
На цьому альтернативні рішення не обмежуються. Для опалення та нагрівання води тут використовують не лише газовий котел, а й твердопаливний, а тепловий насос дає змогу повторно застосовувати тепло з води після лікувальних ванн. Такий підхід зменшує залежність від зовнішніх мереж і водночас скорочує витрати.
Менші заклади теж шукають свої варіанти. Один із готельно-ресторанних комплексів у центрі Трускавця обладнав сонячні панелі, інвертор та акумулятори. Їхня ємність становить 30 кіловатів, і на цьому етапі вони забезпечують живлення готелю та гостей протягом 12 годин. «Ємність цих акумуляторів складає 30 кіловат і на даному етапі забезпечили нас, готель і гостей живленням на період 12 годин», — розповідає управляючий комплексу «Rivers» Олег Фурдзин. На систему витратили близько 500 тисяч гривень. Від генератора тут свідомо відмовилися — через шум, який міг би заважати гостям, зокрема тим, хто приїхав із прифронтових територій.
Тим підприємцям, які лише думають про енергонезалежність, фахівці радять починати з енергоаудиту. Він допоможе визначити реальні потреби закладу, а також може знадобитися для залучення інвестора чи оформлення кредиту. Для бізнесу діють програми фінансування енергообладнання, зокрема «5 – 7 – 9» та «Енергетика 10%». Для фізичних осіб передбачена програма за постановою №673, а підприємці можуть звертатися й до міжнародних грантових програм, які підтримують проєкти з енергоефективності. Національна установа розвитку нині допомагає 20 українським підприємствам отримати фінансування на альтернативні джерела живлення. За програмою «5 – 7 – 9» кредити на енергообладнання вже отримали 613 підприємств, і попит зростає: голова правління Національної установи розвитку Андрій Гапон зазначив, що на початку вересня він збільшився на 40%.
Для готельного бізнесу власне джерело живлення поступово стає не розкішшю, а умовою роботи. Гості ще до бронювання можуть цікавитися, чи буде в номері світло під час відключень. Тож альтернативна енергетика для підприємців — це вже не лише спосіб заощадити, а й можливість приймати людей навіть тоді, коли мережа порожня.
Читайте також
Ще в розділі «Здоров'я»
- Токсичні водорості на пляжах Італії: що варто знати туристам
- Серпень у Києві: як змінюватиметься температура до кінця літа
- Військова пенсія в Україні: умови виходу на заслужений відпочинок
- День лінивих мам: чому щороку у вересні варто дозволити собі нічого не робити
- День будівельника 2026: коли відзначають і що варто знати про свято







