Тінку у Болівії: бійки до крові як підношення богині Пачамамі

Щороку на початку травня болівійці збираються разом, аби відзначити Тінку — традиційне індіанське свято, що сягає корінням у доіспанські часи. У цей день і чоловіки, і жінки вступають у сутички між собою, які можуть завершуватися серйозними травмами або навіть смертю.

Назва свята походить із мови кечуа, де «тінку» означає «зустріч». Водночас у діалекті аймара, яким послуговується інша місцева етнічна спільнота, це слово перекладається як «напад». Обидва значення однаково точно описують подію: це день, коли люди збираються разом заради масштабної бійки.

Традиція Тінку зародилася задовго до приходу іспанських конкістадорів. Її сенс — у підношенні богині Пачамамі, яка вважається покровителькою землі та родючості. Чим більшої шкоди здоров'ю завдають учасники один одному, тим вдоволенішою вважається богиня, а отже — тим кращим буде врожай наступного сезону.

Свято зберігає давній ритуальний характер, попри те, що сучасна медицина й поліція часто стають свідками його наслідків. Для багатьох болівійців Тінку залишається не просто видовищем, а сакральним дійством, у якому біль і кров стають мовою спілкування з вищими силами.