Лілія Пустовіт: 25 років української моди як простір емоцій і сенсів

Українська мода пройшла довгий шлях за останні 25 років, і Лілія Пустовіт була однією з тих, хто творив цю історію від самого початку. Дизайнерка згадує, як у березні 2009 року на зйомках із Софією Євдокименко на Воздвиженці речі Poustovit відкрилися для неї по-новому. Стилізація Наталії Осадчої та нестандартні ракурси камери — зверху, знизу — показали силуети інакше, ніж у звичному fashion-форматі. «Все виглядало дуже кінематографічно, емоційно й несподівано навіть для мене самої», — ділиться вона.

Інший яскравий спогад Пустовіт — зйомки з Юліаною Дементьєвою у квітні 2011 року. Тоді народилася сучасна історія про амішів: село, хустинка, курка в руках. За словами дизайнерки, це не було театральною постановкою чи стилізацією заради картинки. Навпаки — вийшло щиро, живо й сучасно. «Саме тоді я ще раз відчула, як мода здатна тонко й делікатно працювати з культурними образами, без зайвої буквальності», — зазначає вона.

Пустовіт наголошує, що їй завжди подобалось, коли глянець не просто демонструє одяг, а створює настрій і вигадує для речей новий контекст. Водночас 25 років тому це втілювалось набагато складніше фізично: не було нормальних виробництв, тканин, логістики, професійної індустрії навколо моди. Багато речей доводилося робити інтуїтивно, майже з нуля.

Сьогодні, озираючись на пройдений шлях, дизайнерка каже: «Зараз я створюю простір емоцій, сенсів і краси». Ці слова підсумовують її бачення моди не просто як одягу, а як культурного явища, здатного передавати глибокі сенси та викликати справжні почуття.