BepiColombo дістався Меркурія: завершення майже десятирічної місії

Європейський та японський модулі, що разом утворюють місію BepiColombo, залишили транспортний корабель і тепер самостійно прямують до найменшої планети Сонячної системи. Операція з розділення відбулася за планом, але підтвердження сигналу диспетчери отримали лише за дві години, що додало напруги в центрі управління Європейського космічного агентства в Німеччині, розташованому за понад 200 мільйонів кілометрів від апаратів.

«Це блискучий момент», — прокоментував провідний науковець проєкту Герайнт Джонс. Якщо подальший перебіг подій буде успішним, модулі вийдуть на орбіту Меркурія в листопаді, а в грудні розділяться, щоб досліджувати планету з різних висот. На момент відокремлення апаратам залишалося подолати ще 3,3 мільйона кілометрів.

Місію, названу на честь італійського математика, який брав участь у програмі NASA Mariner 10 у 1970-х, запустили у 2018 році. Відтоді BepiColombo подолав понад 10 мільярдів кілометрів, здійснивши дев'ять гравітаційних маневрів біля планет, щоб уповільнити рух. Лише один апарат до цього — Messenger від NASA — вивчав цю розпечену планету, яка трохи більша за Місяць.

«Який крихітний Меркурій, але він все ще зберігає деякі з найбільших таємниць нашої Сонячної системи», — зазначила керівниця місії Санта Мартінес. Останній проліт повз планету в січні 2025 року вже дав знімки ударних кратерів і вулканічних рівнин, а з наступної весни наукові прилади обох модулів почнуть вивчати магнітне поле, надра та геологічні процеси на поверхні.

Меркурій — світ екстремальних контрастів: температура тут може перевищувати 427 градусів за Цельсієм, але на полюсах у затінених кратерах зберігається лід. Через близькість до Сонця інженери створювали апарати з розрахунку на «надзвичайно суворі» умови. «Це по суті еквівалентно роботі з дуже гарячою піччю для піци, що працює прямо у вас на спині», — пояснив керівник операцій Ігнасіо Танко. Вартість місії оцінюють у 2 мільярди доларів, більшу частину яких покриває Європейське космічне агентство.

Наукові спостереження триватимуть щонайменше рік. Окремо дослідники вже звернули увагу на світлі смуги на схилах кратерів Меркурія, відомі як lineae, які можуть свідчити про нещодавню геологічну активність. Астроном Валентин Бікель з Університету Берна разом із колегами зібрав каталог із 402 таких утворень, що ставить під сумнів уявлення про Меркурій як про давно охололу планету.