instagram.com/truckingolena/

Виктория Кузьмик 20.02.18

Водій вантажівки Олена Дровняк: Жінка в цьому світі здатна на більше

Вона кермує Mercedes-Benz в 420 к.с. по Европі і веде блог про свої мандри. Ми говорили з Оленою про особливості її життя в дорозі.

Зазвичай, коли ви чуєте, що дівчина кермує білий мерседес, ви не уявляєте, що насправді це Mercedes-Benz Actros 2017 року Euro6 в 420 кінських сил — великий тягач футуристичного дизайну, який було випущено у 1996 році і з того часу продано більше 700 тис. машин у всьому світі. 

© instagram.com/truckingolena/

Крім того, ви точно не очікуєте, що з салону вистрибне струнка світловолоса дівчина і хутко почне розвантажувати кілька тонн товару, який вона щойно привезла до клієнтів. Знайомтесь — Олена Дровняк, водій вантажівки нідерладської логістичної фірми HSF Logistics, кандидат сільськогосподарських наук, українка з Миколаєва, живе в Польщі. Ми поговорили з Оленою про її роботу, мандри, пригоди та можливості для жінок у історично чоловічих професіях.

 © instagram.com/truckingolena/

Олено, твій дорожній набір косметики? Без чого точно не можеш обійтися.

В першу чергу я дівчина, яка завжди хоче гарно виглядати. Косметику я використовую мінімально — моїми незмінними і щоденними друзями є крем для обличчя з захистом від сонця, крем для рук, масло з обліпихи, туш і гігієнічна помада. Коли працюю вдень, намагаюсь підфарбувати очі, вночі цього не роблю. Постійно використовую маски для обличчя перед сном. Взагалі маю свій цілий косметичний рюкзак, який завжди подорожує зі мною, в якому скомпоновано все необхідне для особистої гігієни: шампунь, гель для душу, мило, парфуми, зубні щітки. Важливими речами для мене також є вологі дитячі серветки, спирт для дезинфекції рук і керма, лазерний депілятор Phillips, багато лосьйонів для зволоження шкіри тіла — я навіть по 5 різних баночок купую і маю про запас, бо повітря всередині автомобіля сушить шкіру постійно. 

 © instagram.com/truckingolena/

Які речі ти обов'язково береш з собою і без яких не можна обійтись в дорозі?

Обов'язково в дорогу купую популярну літературу. Скачую на ноутбук цікаві історичні серіали і документальні пізнавальні фільми, щоб у вихідні дивитись. Також завжди беру з собою зручне взуття, спортивну камеру — це речі, без яких я просто не можу обійтись. Вітаміни, таблетки заліза і риб'ячого жиру.
Загалом, стандартний набір і все те, чим користуюсь вдома, беру з собою. В автомобілі багато полиць і можна розмістити все: починаючи від дрібної косметики, одягу, взуття і закінчуючи посудом і продуктами в холодильнику.

Якщо так розібратися, то людині, насправді, не треба так багато всього, що ми маємо вдома і безкінечно купуємо. Я, як приїжджаю додому, і дивлюсь на забиту шафу з речами і безліч коробок з різними штучками, то в голову завжди приходить думка, що людині зовсім не потрібно стільки всього в житті. Ми обкладаємо себе настільки непотрібними речами, а використовуємо тільки 20% з них. Я в цьому переконалась на своїх 2×2 метрах квадратних. Де вміщається і необхідний одяг, косметика, посуд і фрукти, борщ в холодильнику!

Чи схожа сидяча робота за кермом вантажівки на роботу в офісі? 

Частково схожа, бо в основному робота дійсно сидяча, по 8-9 годин. Але не порівняти з небезпекою і постійною сконцентрованою увагою над ситуацією на дорозі. Сидячи в офісі маєш постійний контакт з людьми, а під час далекого рейсу — ні. Їду в спокої, слухаючи улюблену музику або в тиші, можна думати про що завгодно, будувати плани. Коли працювала в офісі за комп'ютером, бувало, не могла собі це дозволити.
Хоча робота теж сидяча, але я щоденно намагаюсь це компенсувати — ходити як тільки є така можливість, йти до лісу, гуляти по місту, куди приїхала.

А як ти харчуєшся в дорозі? Чи вдається дотримуватися здорового харчування?

Намагаюсь дуже різноманітно харчуватись. Менше їсти м'яса, багато овочів.
Наприклад, мій сніданок: авокадо, 2 варені не круто яйця, канапки з сушеного хліба намащеного сирною пастою з зеленню + велика склянка міцної кави. Обід — вечеря: каша гречана з салатом або рибою — голандським свіжим оселедцем. Або це може бути борщ чи капустняк, який я готую на вихідних, гарячим закручую в баночки півлітрові і ставлю, як охолоне, в холодильник в автомобілі і в кожному моменті можу банку відкрити, підігріти і мати здоровий обід. 

М'ясо майже не їм і намагаюсь не готувати, бо викликає тяжкість. Риби їм багато і в різному вигляді — смажену, відварену, солону, в консервах. Без фруктів теж не уявляю життя, завжди між сніданками, обідами і вечерями їм багато фруктів і горіхів. 

Коли маю роботу в нічну пору, то майже нічого не їм, бо вдень сплю. Коли прокидаюсь п'ю каву чи міцний чай з авокадо і грінками, і їду потім цілу ніч. Під час довгої траси вночі п'ю міцний чорний чай, щоб не хотілося спати, з чорним гірким 85% шоколадом і їм горіхи. Протягом тижня нічого майже не готую, а їм те, що приготувала на вихідних і склала в холодильник. Можу рідко зробити омлет. П'ю воду без газу, кефір, або томатний сік. При 90% сидячій роботі маю вагу в межах 54-56 кілограмів.

Побутує думка, що переважна більшість водіїв вантажівок — брутальні, різкі та не дуже чисті чоловіки — підтверджуєш чи спростувуєш?

Я можу це спростувати. Все залежить від людини, як людина себе поводить і відчуває вдома, так буде і на роботі. Брутальні мені не зустрічались. Не дуже чистих доводилось бачити на паркінгах, але їх не так і багато. Переважно це ті, які не пошкодують 6 євро на пачку цигарок чи пива, але при цьому не бажають витратити 3 євро на платний душ на паркінгу заради свого гарного вигляду і чистоти. Колектив, де я працюю — це більшість, яка слідкує за своїм виглядом, так як робота по доставці продуктів харчування, то і виглядати мають відповідно. Автомобіль має бути білосніжно чистим, одяг робочий білий, стерильний, волосся під час розгрузки товару заховане під шапкою у дівчат і обличчя без щетини у чоловіків. Ще я спостерігаю таку закономірність, що чоловіки-водії класні кулінари. Щоразу в вихідні на базі фірми на спільній кухні всі готують собі такі речі, що дивуюсь, звідки вони так навчились. Запечена качка начинена рисом і різні овочеві стрпави, а піцу яку смачну я їла у виконанні одного з водіїв! Є чого повчитися мені у них і по роботі, і по життю.

Довго довелося вливались в «тусовку» водіїв фур? Як тебе прийняли там спочатку і як приймають зараз?

Туди і не треба вливатись. Якщо ти за кермом, то ти вже в їх команді.«Тусовка» водіїв — це стільки цікавих історій, які можна слухати вічно. Коли на паузах водії збираються і обговорюють різні ситуації і пригоди, то я тільки слухаю. Цікаво почути про такі місця де ніколи не була і точно туди не поїду, — Казахстан, Росію, Туреччину, Абхазію. В їх тусовці я просто слухач всіх випадків, історій і пригод. Сприймають добре. Іноді навіть щось питають з жіночої сторони: а от ти як дівчина, скажи то, то і то. Деякі просять навіть піти в магазин і допомогти з вибором парфумів для дружин і доньок. Присутня взаємоповага і підтримка, і це не може не радувати.

Чи стикались ти колись з випадками сексуальних домагань в дорозі чи від чоловіків-колег? Якщо так, то якою була твоя реакції та дії?

Від колег ніколи не стикалася з такими випадками. А от в дорозі була у мене один раз ситуація напружена, але яку я швидко опанувала. Виглядало все так.

Їхала я вночі, і після 4 годин за кермом мусила зробити паузу 45 хвилин. Такий закон, що після максимально проїханих 4:30 годин треба зробити водію паузу, а потім можна їхати далі ще 4:30, максимально 9 годин, а в крайньому випадку 10. Під час паузи на паркінгу я пила чай і щось в інтернеті писала чи дивилась. Після перерви я виїхала на автостраду і через деякий час біля мене з'явивилась вантажівка, що зрівнявнялась з моєю машиною. Він їхав поряд ліворуч, всередині був водій неєвропейської зовнішності, хоча номера на авто, пізніше я зауважила, були на німецькій реєстрації. Він їхав поряд і щось показував мені жестами. Потім виїхав переді мною, їхав попереду і на кожен паркінг блимав поворотами, щоб я з'їхала. Я, звичайно, дуже злякалася такої ситуації, а він за кожним разом як я не з'їжджала на паркінг з автостради знову і знову під'їжджав зліва до мого авто і шось жестами показував. Це все відбувалося під час руху, протягом, приблизно 150 кілометрів. Я проаналізувала, що він запримітив мене на паркінгу, коли я робила паузу, і вирушив за мною вслід.

Найстрашнішим для мене було те, що він мав не європейську, а арабську зовнішність, і що це все відбувалося о 2-ій годині ночі. Я поспішала до клієнта на 4 ранку і цей ввесь час боялась, що він поїде за мною. Але мені вдалося його перехитрити. Він весь час їхав за мною, то випереджаючи і зрівнюючись зі мною, то обганяючи і блимаючи поворотами. Коли настав мені час зїхати на іншу автостраду, то я перед з'їздом збільшила швидкість і, не вмикаючи повороту, швидко з'їхала на іншу дорогу, зробивши таку ситуацію, щоб він не зміг і отямитись де я поділась. Ця ситуація мене навчила на паузах замикати одразу двері на замок і зашторювати вікна, щоб ніхто на бачив, що в автомобілі знаходиться дівчина. Напевно, краще під час руху було б подзвонити до поліції, щоб вони його зупинили і перевірили по всі параметрам.

 © instagram.com/truckingolena/

Твій автомобіль — твій дім в дорозі. Чи робила ти йому якусь модифікацію, щоб було зручніше мандрувати?

Особливої модифікації не робила, а тільки дрібні. Це мякенький коврик під ноги з дому привезла. Маю декілька ароматичних свічок, які запалюю, коли стаю на паузу. Від свічок одразу стає тепліше і затишніше. М'яка постіль і подушечки під спину, на сидіннях і під голову. Взагалі, я прихильник мінімалізму, тому особливих модернізацій не роблю. Ще така ситуація, що у нас на фірмі всі автомобілі нові, і коли я їду додому на відпочинок, в моє авто сідає інший водій, а коли я повертаюсь, то можу отримати вже з іншим номером автомобіль, але схожий всередині. Єдине, що прошу, щоб не давали мені авто після таких водіїв, що палять, бо маю чутливість до сигаретного диму.

Який плейліст слухаєш в дорозі? Чи є улюблені пісні?

Слухаю різноманітних пісень. Перевагу надаю класичній музиці. На радіо маю хвилю з класичною музикою, яку по бажанню вмикаю. Диски Lana DeRey, Beyonce, Rihanna. Маю плейлист усіх українських народних пісень.

Trucking-Olena — це твій особистий блог? Яка його головна мета?

По-перше, особисто для мене це як щоденник, де я можу описати свої думки, почуття, зберегти моменти подорожей і красивих місць. По-друге, ознайомлення людей, які люблять подорожувати, і теж працюють в моїй сфері з різними цікавими нюансами в роботі. Хочеться перш за все якось показати, що жінка в цьому світі здатна на більше, ніж всі звикли. Що жінка, маючи чоловічу роботу, залишається при цьому жіночною, усміхненою. Також моєю метою є надати дівчатам віру і впевненість в те, що ніколи не пізно і не страшно щось кардинально змінити в своєму житті.

 © instagram.com/truckingolena/

Щоб ви відповіли своїй подрузі, якби вона спитала – Олено, а чи не піти мені працювати водієм вантажівки?

Чесно кажучи, ніхто з моїх конкретних подруг мені цього не говорив, але якби запитала, то відповідь була б наступною. По-перше, потрібно вивчитись! Якщо ти готова витратити рік часу на навчання і біля 3 тисяч євро протягом року. Навіть якщо швидко вчитися в Україні, то треба знайти автошколу, яка буде мати автомобілі, придатні для навчання, і дійсно зможе навчити всіх нюансів, наприклад: під'їзд під раму на завантаження-розвантаження товару, в'їжджання в вузькі вулички в містах тощо. Це дуже відповідальна робота, тому пріоритетом в ній є знання правил, управління вантажівкою і відсутність страху і паніки. 

Працювати в Україні немає сенсу, бо немає регламентованого часу праці для водія. Мені пощастило, що я працюю в нідерландській фірмі, яка мене прийняла без досвіду, але з європейскими водійськими правами. Все теж не легко і просто виглядало, мої вміння напочатку перевіряли 3 різних інструктори, і прийняли рішення дати мені 3 місяці випробувального терміну і навчання, це при тому, що у мене за плечима було 100 годин наїжджених.
Я не хочу нікого відмовляти, а, навпаки, навіть раджу, але це довгий шлях з екзаменами, стажуваннями. Я б не хотіла на дорогах зустрічати недосвідчених водіїв, які купують водійські права і вчаться вже «по ходу справи», створюючи на шляху аварійні ситуації.

Тому дівчата, які хочуть стати водіями вантажівок, перш за все вчіться, практикуйтесь в автошколі до тих пір, поки не зможете під праву і ліву руку по 10 раз заїхати під рампу без поправок, тоді є шанс, що працедавець нормальної фірми зверне на вас увагу як на працівника і довірить перевезення свого цінного товару. Наш девіз — уважність, відповідальність, сміливість.

© instagram.com/truckingolena/

Комментарии (0) Прокомментировать
    Комментариев нет, но ты можешь оставить первый комментарий :)